Психологія
молодшого школяра
Психологічна
готовність до школи – це рівень психічного розвитку дитини, який створює умови
для успішного опанування навчальною діяльністю.
Молодшими школярами вважають дітей віком від 6/7 років, які навчаються
у 1-4 класах сучасної школи. Цей віковий період завершує етап дитинства.
Опановуючи новий для себе вид діяльності - навчання, молодші школярі ще багато
часу й енергії віддають грі. У цих видах діяльності розгортаються їх стосунки з
ровесниками і дорослими, особистісне психічне життя і психічний розвиток,
формуються психічні новоутворення, завдяки чому діти виходять на новий рівень
пізнання світу і самопізнання, відкривають нові власні можливості і
перспективи.
Загальна
характеристика розвитку молодшого школяра
Психічний і особистісний розвиток дитини у молодшому шкільному віці
зумовлюється особливістю соціальної ситуації розвитку - навчанням у початковій
школі. На цьому віковому етапі провідною діяльністю стає навчання, основою
якого є пізнавальний інтерес і нова соціальна позиція.
Нижня межа цього вікового періоду (6-7 років) пов'язана з переходом до
навчання як систематичної та цілеспрямованої діяльності. У перші його місяці
ознаки дошкільного дитинства поєднуються з ознаками школяра. Часом це поєднання
є досить суперечливим, що проявляється у невідповідності можливостей дитини
вимогам життя, особливо вимогам школи і батьків.
Особливості
пізнавальної сфери молодшого школяра
У молодшому шкільному віці продовжують розвиватися основні пізнавальні
властивості і процеси (сприймання, увага, пам'ять, уява, мислення і мовлення).
Наприкінці цього періоду вони перетворюються на вищі психічні
функції, яким властива довільність і опосередкованість. Цьому сприяють
основні види діяльності дитини цього віку у школі і вдома: навчання,
спілкування, гра, художня діяльність, праця та ін.
Розвиток сприймання
молодшого школяра
Зі вступом до школи дитина має достатній рівень розвитку гостроти зору,
слуху, розрізняє форми і кольори предметів. Однак процес навчання пред'являє
нові вимоги до сприймання, оскільки для засвоєння навчальної інформації
необхідна довільність і усвідомленість перцептивної діяльності.
Учні сприймають різноманітні соціальні зразки, відповідно до яких
повинні діяти. Спершу їх приваблюють зовнішні яскраві ознаки предметів, вони ще
не можуть зосередитися і детально розглянути інші їх особливості, побачити в
них суттєве. Вже у 1 класі школяр виробляє вміння сприймати предмети відповідно
до потреб та інтересів, які виникають у процесі навчання, і свого попереднього
досвіду. Наприкінці молодшого шкільного віку спостереження стає спеціальною діяльністю,
розвивається спостережливість як риса характеру.
Розвиток уваги
молодшого школяра
У молодшому шкільному віці, особливо у 1-му класі, провідною залишається
мимовільна увага. На перших порах учнів приваблюють лише зовнішні аспекти
предметів, подій, явищ, що заважає проникнути в їх суть, ускладнює самоконтроль
за навчальною діяльністю.
У молодших школярів уже формується довільна увага.
Цьому сприяє чітка організація їх дій за зразком, а також дій, якими вони
можуть керувати і які можуть контролювати. Наприклад, перевіряючи виконане
завдання, виправляючи допущені особисто та однокласниками помилки, діти
поступово вчаться керуватися своєю метою, а їх довільна увага стає провідною.
Одночасно з нею функціонує та розвивається мимовільна увага. Пов'язана вона не
з яскравістю і зовнішньою привабливістю предмета, а
Немає коментарів:
Дописати коментар