пʼятницю, 14 червня 2019 р.

Аналіз роботи міського методичного об’єднання вчителів 4–х класів за 2018–2019 н. р.


У період, коли освіта України набуває кардинальних змін, виникає необхідність в оновленні методів та прийомів навчання, в залученні інноваційних методик процесу формування в учнів предметних та життєвих компетентностей. Сучасному суспільству потрібні громадяни, які здатні приймати нестандартні рішення, тобто підходити до вирішення тієї чи іншої проблеми, самоконтролю вати та само оцінювати результати своєї діяльності.
Основним завданням учителя на нинішньому етапі розвитку нашого суспільства є забезпечення виходу кожного учня на рівень базової освіти та встановлення розвитку пізнавальної і творчої активності, формування не тільки предметних компетентностей учнів, а й самоосвітніх. Тому всі аспекти навчання повинні бути спрямовані на розвиток творчої особистості розкриття обдарованості кожної дитини.
Керуючись методичною проблемою міста, методичне об’єднання вчителів четвертих класів у 2018 -2019 навчальному році продовжило працювати над проблемою: «Створення  умов  для  розвитку соціальної компетентності та громадянської активності молодшого школяра»
Мета роботи методичного об'єднання вчителів - створення комфортних умов для навчання, за яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, відчуває себе частинкою соціуму, його невід'ємною ланкою. Тому ця проблема і охопила всі сфери шкільного життя, весь навчально-виховний процес, де в центрі стоїть особистість - учень, з інтелектуальним, фізичним, творчим потенціалом.
Робота методичного об’єднання була спрямована на підвищення професійної майстерності і розвиток творчої ініціативи вчителів, впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти; застосування в інноваційному навчанні інтерактивних технологій; створення умов для формування ключових компетентностей учнів, педагогів; інтеграцію у навчально-виховному процесі дітей з особливими потребами.

Якісний склад ММО:

·        Вчителів  - 16
·        Вищу освіту мають  - 15
·        Незакінчену вищу освіту  - 1
·        Категорії: вища –9
                      перша – 2
                     друга – 4
                      Звання:    старший вчитель - 3
  вчитель – методист -  5.

Пріоритетними напрямками роботи вчителів ММО 4-х класів були:  
 - підвищення науково – методичного забезпечення       навчально – виховного процесу; 
- спрямування роботи на всебічний розвиток юної особистості, враховуючи індивідуальні здібності та нахили учнів; 
- розвиток пізнавальних, мовленнєвих та читацьких компетенцій учнів; 
- формування в учнів наукового світогляду; 
- впровадження здоров’язберігаючих технологій; 
- удосконалення роботи з творчо обдарованими дітьми.
  З  метою реалізації напрямків роботи ММО було проведено три  засідання:
          1. Особливості  організації освітнього процесу в початкових класах у 2018 – 2019 навчальному році.
2.     Сучасний урок – співпраця всіх учасників освітнього процесу : вимоги, проблеми, шляхи вдосконалення.    
3.     Професійна майстерність вчителя як фактор всебічного розвитку особистості молодшого школяра. 

Форми  проведення  засідань:

·        круглий стіл;
·        цікавинки досвіду;
·        інформаційний калейдоскоп;
·        презентація;
·        ярмарок педагогічних ідей;
·        обмін досвідом;
·        панорама ідей.

Презентації:   «Випереджаюча освіта для сталого розвитку в освітньому процесі в початковій школі» ( Смирна І. Г.);
«Плекаймо обдаровану дитину» (Олійник Д. С. ); « Як зробити урок ефективним»( Постоєнко О.О.); презентація досвіду роботи ( Галка Ю. С.).
Доповідь: «Інтегроване навчання в системі нових освітніх технологій» (Бесараб В. М.); Розвиток соціальної компетентності школярів на уроках в початковій школі» (Разгільдєєва Л. В. ).
Методична скринька:  «Аналіз програм, підручників для учнів 4 класів у 2018 – 2019 навчальному році» (Келеберденко Т. Ю.); «Розробка методичних рекомендацій – як зробити урок ефективним» (Постоєнко О. О.)
Круглий стіл:  «Планування – основа наукової організації. Обговорення напрямків роботи ММО у 2018 – 2019 навчальному році»(Бесараб В. М.);« Опрацювання інструктивно – методичних матеріалів МОН України щодо організації навчально – виховного процесу, ведення класної документації, критерії оцінювання в 2018 – 2019 навчальному році» (Розум С. А.) ; « Психолого – педагогічний супровід учнів із початкової школи в середню. Наступність початкової і середньої ланки освіти. Адаптація учнів до навчання у 5 класі» (Машко А. С.).Калейдоскоп знахідок:  «Мультимедійні технології на уроках в початковій школі – запорука успіху в навчанні» (Ленець В. В.)
Протягом навчального року вчителі методичного обєднання  продовжили займатися самоосвітою. Були прослухані вебінари:
«Нова українська школа: досвід і перспективи», «Інтегроване навчання – вимога сучасності», «Кейс – технологія на уроках в початковій школі», «Життєві компетентності, або формуємо свідоме ставлення до навчання», «Основи  медіаграмотності», «Освітні середовища НУШ. Впроваждення рутин і правил», «Навчання в сучасній українській школі», «Мотивація в освітньому процесі, механізми та способи» та інші.
  Також майже всі вчителі приймали участь в всеукраїнському онлайн – марафоні «НУШ: перші підсумки та прогнози» та інтернет – конференції «Інтегровані інструменти, технології та методи в освіті».

Видавнича діяльність вчителів

Вчителі Крамар Л. А., Галка Ю. С., Разгільдєєва Л. В., Бесараб В. М., Ленець В. В. , Смирна І. Г., Конопльова Т. В. , Постоєнко О. О.,  публікували статті і розробки уроків та виховних заходів  на сайті «Методичний портал».
  Протягом 2018- 2019 навчального року вчителі приймали участь в семінарах, проводили відкриті уроки та майстер класи.

      Перспективи діяльності методичного об’єднання:

·        ефективне впровадження принципів та засад нової української школи в навчальний процес;
·        підвищення теоретичного і практичного рівня вчителів з питання « Нова українська школа»;
·        впровадження інноваційних сучасних технологій навчання;
·        спрямування роботи кожного вчителя на навчальні можливості кожного учня;
·        використання системного підходу до роботи зі здібними та обдарованими дітьми;
·        посилення практичного спрямування початкового навчання мови;
·        формування позитивної мотивації навчально – пізнавальної діяльності;
·        удосконалення психолого – педагогічної освіти вчителів шляхом друку матеріалів у фахових виданнях й на освітніх сайтах.

четвер, 6 червня 2019 р.

Психологія молодшого школяра НУШ

Психологія молодшого школяра
Психологічна готовність до школи – це рівень психічного розвитку дитини, який створює умови для успішного опанування навчальною діяльністю.
Молодшими школярами вважають дітей віком від 6/7 років, які навчаються у 1-4 класах сучасної школи. Цей віковий період завершує етап дитинства. Опановуючи новий для себе вид діяльності - навчання, молодші школярі ще багато часу й енергії віддають грі. У цих видах діяльності розгортаються їх стосунки з ровесниками і дорослими, особистісне психічне життя і психічний розвиток, формуються психічні новоутворення, завдяки чому діти виходять на новий рівень пізнання світу і самопізнання, відкривають нові власні можливості і перспективи.
Загальна характеристика розвитку молодшого школяра
Психічний і особистісний розвиток дитини у молодшому шкільному віці зумовлюється особливістю соціальної ситуації розвитку - навчанням у початковій школі. На цьому віковому етапі провідною діяльністю стає навчання, основою якого є пізнавальний інтерес і нова соціальна позиція.
Нижня межа цього вікового періоду (6-7 років) пов'язана з переходом до навчання як систематичної та цілеспрямованої діяльності. У перші його місяці ознаки дошкільного дитинства поєднуються з ознаками школяра. Часом це поєднання є досить суперечливим, що проявляється у невідповідності можливостей дитини вимогам життя, особливо вимогам школи і батьків.
Особливості пізнавальної сфери молодшого школяра
У молодшому шкільному віці продовжують розвиватися основні пізнавальні властивості і процеси (сприймання, увага, пам'ять, уява, мислення і мовлення). Наприкінці цього періоду вони перетворюються на вищі психічні функції, яким властива довільність і опосередкованість. Цьому сприяють основні види діяльності дитини цього віку у школі і вдома: навчання, спілкування, гра, художня діяльність, праця та ін.
Розвиток сприймання молодшого школяра
Зі вступом до школи дитина має достатній рівень розвитку гостроти зору, слуху, розрізняє форми і кольори предметів. Однак процес навчання пред'являє нові вимоги до  сприймання, оскільки для засвоєння навчальної інформації необхідна довільність і усвідомленість перцептивної діяльності.
Учні сприймають різноманітні соціальні зразки, відповідно до яких повинні діяти. Спершу їх приваблюють зовнішні яскраві ознаки предметів, вони ще не можуть зосередитися і детально розглянути інші їх особливості, побачити в них суттєве. Вже у 1 класі школяр виробляє вміння сприймати предмети відповідно до потреб та інтересів, які виникають у процесі навчання, і свого попереднього досвіду. Наприкінці молодшого шкільного віку спостереження стає спеціальною діяльністю, розвивається спостережливість як риса характеру.
Розвиток уваги молодшого школяра
У молодшому шкільному віці, особливо у 1-му класі, провідною залишається мимовільна увага. На перших порах учнів приваблюють лише зовнішні аспекти предметів, подій, явищ, що заважає проникнути в їх суть, ускладнює самоконтроль за навчальною діяльністю.
У молодших школярів уже формується довільна увага. Цьому сприяє чітка організація їх дій за зразком, а також дій, якими вони можуть керувати і які можуть контролювати. Наприклад, перевіряючи виконане завдання, виправляючи допущені особисто та однокласниками помилки, діти поступово вчаться керуватися своєю метою, а їх довільна увага стає провідною. Одночасно з нею функціонує та розвивається мимовільна увага. Пов'язана вона не з яскравістю і зовнішньою привабливістю предмета, а