Сьогодні в нашій країні немає єдиної офіційної термінології для
характеристики дітей з особливими освітніми потребами. В основних законах про
освіту зустрічаються такі терміни, як діти, які потребують корекції фізичного
або розумового розвитку та особи, які мають вади у фізичному чи розумовому
розвитку і не можуть навчатись у масових навчальних закладах.
Практичні психологи забезпечують
супровід навчання та розвитку дітей з особливими освітніми потребами у
загальноосвітньому навчальному закладі за таким алгоритмом:
1. Перевірка готовності дитини до
навчання в школі у дітей, які проходять підготовку до навчання (березень),
виявлення навчальних труднощів у дітей, визначення причин цих труднощів у
бесіді з батьками; за потреби – скерування до відповідних додаткових фахівців з
метою встановлення при-чин та надання допомоги.
2. Проведення спостереження за
поведінкою дитини на уроках та в позаурочний час, за особливостями її поведінки
та взаємодії з однолітками, педагогами.
3. Проведення індивідуальних
спостережень, досліджень за дитиною з метою вивчення її індивідуальних
особливостей, схильностей, інтересів та потреб, аналіз періоду адаптації.
4. Участь у складанні індивідуальної
програми супроводу дитини, розробка індивідуального плану корекційно-розвиткової
роботи з урахуванням виявлених особливостей дитини.
5. Участь у підготовці документів для
розгляду на засіданні психолого-медико-педагогічної консультації.
6. Ознайомлення з висновками і
рекомендаціями психолого-медико-педагогічної консультації щодо організації
навчання дитини та надання їй додаткових послуг.
7. Участь у розробці необхідних для
адаптації матеріалів з переліком форм і прийомів, а саме: надання рекомендацій
педагогам щодо врахування особливостей навчально-пізнавальної діяльності дитини
при визначенні методів роботи з нею
. 8. Сприяння у створенні позитивного
мікроклімату в шкільному колективі та взаємодії з дітьми, проведення заходів,
спрямованих на профілактику стигматизації і дискримінації у оточенні
ровесників, формування дружнього та неупередженого ставлення до дитини з
особливими освітніми потребами.
9. Надання консультативної допомоги
педагогам у роботі з дитиною.
10. Налагодження співпраці з фахівцями,
які безпосередньо працюють з дитиною з особливими освітніми потребами та беруть
участь у розробці індивідуальної програми розвитку.
Практичний психолог визначає, які
методики включити під час діагностичного вивчення та як адаптувати стимульні
матеріали – методики для вивчення стану інтелектуальногорозвитку незалежно від
впливу факторів навколишнього середовища: культури, освіти та ін. Під час
вивчення психічного розвитку дитини практичний психолог виявляє фактори, які
зумовлюють труднощі пізнавальної діяльності, спілкування та соціальної
адаптації, а також ті резерви, які можна використовувати у
корекційно-розвитковій роботі. З урахуванням виду порушення розвитку РОЗДІЛ І
22 та потенційних можливостей дитини організовується психокорекційна робота.
Більшість дітей з особливими освітніми потребами долучаються до роботи в
корекційній групі (3-4 дитини). Однак, практичний психолог заздалегідь оцінює і
застосовує відповідні вправи та завдання, виконання яких сприяє розвитку
дитини.
Методичні рекомендації щодо розробки та підготовки програм
розвитку для дітей з особливими
освітніми потребами
У процесі навчання учні з особливими потребами стикаються
з різного роду психологічними бар'єрами, що визначає необхідність створення
відповідних умов для підготовки цієї групи учнівської молоді. Метою
розробки програм розвитку для дітей з
особливими освітніми потребами є
адаптація їх до навчального процесу, організація соціально-психологічної
підтримки, підготовка викладачів до роботи у специфічних умовах та створення
безбар’єрного середовища.
Порядком організації інклюзивного навчання у
загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від
15 серпня 2011р. № 872, визначено, що у загальноосвітніх навчальних
закладах здійснюється психолого-педагогічне супроводження дітей з особливими
освітніми потребами працівниками психологічної служби (практичними психологами,
соціальними педагогами) цих закладів та відповідними педагогічними працівниками.
У листах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту
України від 26.07.2012р. № 1/9-529 «Психологічний і соціальний супровід
дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання», від
02.01.2013р. № 1/9-1 «Про визначення завдань працівників психологічної служби
щодо запровадження інклюзивного навчання» окреслено діяльність працівників
психологічної служби та їхню роль у командній взаємодії усіх учасників
навчально-виховного процесу щодо надання допомоги дітям з особливими освітніми
потребами.
Також зміст та основні завдання участі психологічної
служби системи освіти в питаннях упровадження інклюзивної освіти визначено в
низці відомчих документів:
1.
План дій щодо запровадження інклюзивного навчання у
загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 роки (затверджений наказом МОН України від
11.09.2009 р. № 855).
2.
Положення про спеціальні класи для навчання дітей з
особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах
(затверджене наказом МОН України від 09.12.2010 р. №1224)
3. Порядок організації інклюзивного навчання у
загальноосвітніх навчальних закладах (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України
від 15 серпня 2011 р. № 872).
Немає коментарів:
Дописати коментар