Аналіз роботи міського методичного об’єднання вчителів 4–х класів за 2018–2019 н. р.

У період, коли освіта України набуває кардинальних змін, виникає необхідність в оновленні методів та прийомів навчання, в залученні інноваційних методик процесу формування в учнів предметних та життєвих компетентностей. Сучасному суспільству потрібні громадяни, які здатні приймати нестандартні рішення, тобто підходити до вирішення тієї чи іншої проблеми, самоконтролю вати та само оцінювати результати своєї діяльності.

Основним завданням учителя на нинішньому етапі розвитку нашого суспільства є забезпечення виходу кожного учня на рівень базової освіти та встановлення розвитку пізнавальної і творчої активності, формування не тільки предметних компетентностей учнів, а й самоосвітніх. Тому всі аспекти навчання повинні бути спрямовані на розвиток творчої особистості розкриття обдарованості кожної дитини.

Керуючись методичною проблемою міста, методичне об’єднання вчителів четвертих класів у 2018 -2019 навчальному році продовжило працювати над проблемою: «Створення  умов  для  розвитку соціальної компетентності та громадянської активності молодшого школяра»

Мета роботи методичного об'єднання вчителів - створення комфортних умов для навчання, за яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, відчуває себе частинкою соціуму, його невід'ємною ланкою. Тому ця проблема і охопила всі сфери шкільного життя, весь навчально-виховний процес, де в центрі стоїть особистість - учень, з інтелектуальним, фізичним, творчим потенціалом.

Робота методичного об’єднання була спрямована на підвищення професійної майстерності і розвиток творчої ініціативи вчителів, впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти; застосування в інноваційному навчанні інтерактивних технологій; створення умов для формування ключових компетентностей учнів, педагогів; інтеграцію у навчально-виховному процесі дітей з особливими потребами.

Якісний склад ММО:

·        Вчителів  - 16

·        Вищу освіту мають  - 15

·        Незакінчену вищу освіту  - 1

·        Категорії: вища –9

                      перша – 2

                     друга – 4

                      Звання:    старший вчитель - 3

  вчитель – методист -  5.

Пріоритетними напрямками роботи вчителів ММО 4-х класів були:  

 - підвищення науково – методичного забезпечення       навчально – виховного процесу; 

- спрямування роботи на всебічний розвиток юної особистості, враховуючи індивідуальні здібності та нахили учнів; 

- розвиток пізнавальних, мовленнєвих та читацьких компетенцій учнів; 

- формування в учнів наукового світогляду; 

- впровадження здоров’язберігаючих технологій; 

- удосконалення роботи з творчо обдарованими дітьми.

  З  метою реалізації напрямків роботи ММО було проведено три  засідання:

          1. Особливості  організації освітнього процесу в початкових класах у 2018 – 2019 навчальному році.

2.     Сучасний урок – співпраця всіх учасників освітнього процесу : вимоги, проблеми, шляхи вдосконалення.    

3.     Професійна майстерність вчителя як фактор всебічного розвитку особистості молодшого школяра. 

Форми  проведення  засідань:

·        круглий стіл;

·        цікавинки досвіду;

·        інформаційний калейдоскоп;

·        презентація;

·        ярмарок педагогічних ідей;

·        обмін досвідом;

·        панорама ідей.

Презентації:   «Випереджаюча освіта для сталого розвитку в освітньому процесі в початковій школі» ( Смирна І. Г.);

«Плекаймо обдаровану дитину» (Олійник Д. С. ); « Як зробити урок ефективним»( Постоєнко О.О.); презентація досвіду роботи ( Галка Ю. С.).

Доповідь: «Інтегроване навчання в системі нових освітніх технологій» (Бесараб В. М.); Розвиток соціальної компетентності школярів на уроках в початковій школі» (Разгільдєєва Л. В. ).

Методична скринька:  «Аналіз програм, підручників для учнів 4 класів у 2018 – 2019 навчальному році» (Келеберденко Т. Ю.); «Розробка методичних рекомендацій – як зробити урок ефективним» (Постоєнко О. О.)

Круглий стіл:  «Планування – основа наукової організації. Обговорення напрямків роботи ММО у 2018 – 2019 навчальному році»(Бесараб В. М.);« Опрацювання інструктивно – методичних матеріалів МОН України щодо організації навчально – виховного процесу, ведення класної документації, критерії оцінювання в 2018 – 2019 навчальному році» (Розум С. А.) ; « Психолого – педагогічний супровід учнів із початкової школи в середню. Наступність початкової і середньої ланки освіти. Адаптація учнів до навчання у 5 класі» (Машко А. С.).Калейдоскоп знахідок:  «Мультимедійні технології на уроках в початковій школі – запорука успіху в навчанні» (Ленець В. В.)

Протягом навчального року вчителі методичного об’єднання  продовжили займатися самоосвітою. Були прослухані вебінари:

«Нова українська школа: досвід і перспективи», «Інтегроване навчання – вимога сучасності», «Кейс – технологія на уроках в початковій школі», «Життєві компетентності, або формуємо свідоме ставлення до навчання», «Основи  медіаграмотності», «Освітні середовища НУШ. Впроваждення рутин і правил», «Навчання в сучасній українській школі», «Мотивація в освітньому процесі, механізми та способи» та інші.

  Також майже всі вчителі приймали участь в всеукраїнському онлайн – марафоні «НУШ: перші підсумки та прогнози» та інтернет – конференції «Інтегровані інструменти, технології та методи в освіті».

Видавнича діяльність вчителів

Вчителі Крамар Л. А., Галка Ю. С., Разгільдєєва Л. В., Бесараб В. М., Ленець В. В. , Смирна І. Г., Конопльова Т. В. , Постоєнко О. О.,  публікували статті і розробки уроків та виховних заходів  на сайті «Методичний портал».

  Протягом 2018- 2019 навчального року вчителі приймали участь в семінарах, проводили відкриті уроки та майстер класи.

      Перспективи діяльності методичного об’єднання:

·        ефективне впровадження принципів та засад нової української школи в навчальний процес;

·        підвищення теоретичного і практичного рівня вчителів з питання « Нова українська школа»;

·        впровадження інноваційних сучасних технологій навчання;

·        спрямування роботи кожного вчителя на навчальні можливості кожного учня;

·        використання системного підходу до роботи зі здібними та обдарованими дітьми;

·        посилення практичного спрямування початкового навчання мови;

·        формування позитивної мотивації навчально – пізнавальної діяльності;

·        удосконалення психолого – педагогічної освіти вчителів шляхом друку матеріалів у фахових виданнях й на освітніх сайтах.

Психологія молодшого школяра НУШ

Психологія молодшого школяра

Психологічна готовність до школи – це рівень психічного розвитку дитини, який створює умови для успішного опанування навчальною діяльністю.

Молодшими школярами вважають дітей віком від 6/7 років, які навчаються у 1-4 класах сучасної школи. Цей віковий період завершує етап дитинства. Опановуючи новий для себе вид діяльності - навчання, молодші школярі ще багато часу й енергії віддають грі. У цих видах діяльності розгортаються їх стосунки з ровесниками і дорослими, особистісне психічне життя і психічний розвиток, формуються психічні новоутворення, завдяки чому діти виходять на новий рівень пізнання світу і самопізнання, відкривають нові власні можливості і перспективи.

Загальна характеристика розвитку молодшого школяра

Психічний і особистісний розвиток дитини у молодшому шкільному віці зумовлюється особливістю соціальної ситуації розвитку - навчанням у початковій школі. На цьому віковому етапі провідною діяльністю стає навчання, основою якого є пізнавальний інтерес і нова соціальна позиція.

Нижня межа цього вікового періоду (6-7 років) пов'язана з переходом до навчання як систематичної та цілеспрямованої діяльності. У перші його місяці ознаки дошкільного дитинства поєднуються з ознаками школяра. Часом це поєднання є досить суперечливим, що проявляється у невідповідності можливостей дитини вимогам життя, особливо вимогам школи і батьків.

Особливості пізнавальної сфери молодшого школяра

У молодшому шкільному віці продовжують розвиватися основні пізнавальні властивості і процеси (сприймання, увага, пам'ять, уява, мислення і мовлення). Наприкінці цього періоду вони перетворюються на вищі психічні функції, яким властива довільність і опосередкованість. Цьому сприяють основні види діяльності дитини цього віку у школі і вдома: навчання, спілкування, гра, художня діяльність, праця та ін.

Розвиток сприймання молодшого школяра

Зі вступом до школи дитина має достатній рівень розвитку гостроти зору, слуху, розрізняє форми і кольори предметів. Однак процес навчання пред'являє нові вимоги до  сприймання, оскільки для засвоєння навчальної інформації необхідна довільність і усвідомленість перцептивної діяльності.

Учні сприймають різноманітні соціальні зразки, відповідно до яких повинні діяти. Спершу їх приваблюють зовнішні яскраві ознаки предметів, вони ще не можуть зосередитися і детально розглянути інші їх особливості, побачити в них суттєве. Вже у 1 класі школяр виробляє вміння сприймати предмети відповідно до потреб та інтересів, які виникають у процесі навчання, і свого попереднього досвіду. Наприкінці молодшого шкільного віку спостереження стає спеціальною діяльністю, розвивається спостережливість як риса характеру.

Розвиток уваги молодшого школяра

У молодшому шкільному віці, особливо у 1-му класі, провідною залишається мимовільна увага. На перших порах учнів приваблюють лише зовнішні аспекти предметів, подій, явищ, що заважає проникнути в їх суть, ускладнює самоконтроль за навчальною діяльністю.

У молодших школярів уже формується довільна увага. Цьому сприяє чітка організація їх дій за зразком, а також дій, якими вони можуть керувати і які можуть контролювати. Наприклад, перевіряючи виконане завдання, виправляючи допущені особисто та однокласниками помилки, діти поступово вчаться керуватися своєю метою, а їх довільна увага стає провідною. Одночасно з нею функціонує та розвивається мимовільна увага. Пов'язана вона не з яскравістю і зовнішньою привабливістю предмета, а 

Подолання труднощів у навчально-виховному процесі молодшого школяра в умовах НУШ

Труднощі у навчально-виховному процесі молодшого школяра

Особливої гостроти ця проблема набуває в молодшому шкільному віці. Це пов'язано з тим, що молодший школяр тільки лише занурюється в атмосферу шкільного життя, навчальна діяльність пред'являє до нього такі вимоги, які не висувалося на попередніх етапах його розвитку. Тому, стикаючись із труднощами, не всі молодші школярі в силу своїх особистісних та інтелектуальних особливостей можуть їх подолати. Труднощі навчання в початкових класах суттєво заважають оволодінню дитиною обов'язковою шкільною програмою. 

Одна з причин зниженої здатності до навчання може бути обумовлена тим, що в дитинстві дитина не чула регулярно дорослу мову, у неї не було іграшок, книжок, головоломок, що розвивають сенсорний апарат, дитині не допомагали зрозуміти незрозуміле, не пояснювали суті речей. Це в цілому призводить до порушення в ендокринній системі, що забезпечує правильний розвиток мозку та центральної нервової системи.

У молодшому шкільному віці діти, як правило, є прекрасними маніпуляторами. Зрозуміло, цьому них учать дорослі. Дуже часто головний вербальний підхід до виховання проявляється у словах: «Ти повинен», що розпадається на варіанти: «Ти можеш», «Ти не можеш», «Ти не хочеш», «Тобі треба» тощо.

1) формування почуття провини («Твоя поведінка доведе мене до серцевого приступу»);

2) залякування нелюбов'ю оточуючих («Що подумають люди, якщо довідаються про тебе таке...»);

3) (найдійовіше) використання любові («Я просто не можу тебе любити, раз ти так поводишся

У відповідь на маніпуляції дорослих діти використовують свої маніпулятивні прийоми, приклади яких  наводю нижче:

1. Маленька ганчірка. Увесь час погане себе почуває, навіть готовий цілий день провести в ліжку, ледве волочить ноги, аби всіх змусити робити за себе всю роботу. Використовує нерішучість, крайню безпорадність, хронічну безпам'ятність і неуважність. Виконує роль безпомічного, а насправді розумний і хитрий.

Із такою дитиною треба поступати так: чітко відокремлювати її реальний стан від удавання й показати їй, що вона не безпомічна.

2. Маленький диктатор. Керує дорослими за допомогою надутих губ, упертості, неслухняності, тупання ногами. У нього немає часу для повсякденної роботи.

Такій дитині треба показати, що кожний має право бути собою й не повинен робити за іншого нічого, якщо той може справитися самостійно.

3. Маля-лисиця. Це плаксій, який відкрив, що сльози оплачуються увагою. У школі він це використовує цілком: зі складного уроку можна піти, пославшись на біль у животі. Це майстер провокувати співчуття до себе.

У такій дитині треба розглянути всепоглинаючий стан залежності та слабкості. Можна попросити її виконати низку нескладних доручень (скласти ліжко, сходити в магазин) і всі вчинки нагороджувати теплотою та схваленням.

4. Жорстоке маля. Як правило, така дитина має насильницький темперамент. Вона штовхається, задирає, обзиває, плює, щипає, б'ється. Вона ненавидить авторитети: учителів і батьків. Упевненість у неї швидко переростає в самовпевненість й абсолютну віру у свої сили.

У такої дитини необхідно розвивати потенціал симпатії та підтримки на противагу ненависті та страху. У неї насправді панує страх залишитись непоміченою. Її треба підтримати, коли вона робить хороший учинок, і демонструвати їй, що зовнішня впевненість - це внутрішня опора, а не тиск на інших.

5. Малий-змагатель. Він прагне завжди бути першим. Часто це проявляється там, де ростуть два хлопчики. Школа - кращий полігон. Батьків, братів та однокласників - усіх він сприймає як суперників. Для нього перемогти важливіше, ніж просто жити. Поступово згубний марафон змагання викликає безсоння. Дитина не може розслабитись і перестати перемагати. Постійне джерело страху - усі оточуючі, хто добре справляється з навчанням, робить успіхи у спорті, танцях та ін.

Цій дитині треба показати: чим більше людина прагне перемогти інших, тим менше вона вірить у себе. У такої дитини необхідно формувати почуття самопідтримки.

Вербальні маніпулятивні прийоми діти застосовують не тільки до дорослих, а й по відношенню один до одного. До другого-третього року навчання в дітей формуються більш тісні контакти з однолітками на основі спільної діяльності (навчальної, спортивної, громадської), поступово ділові зв'язки підкріплюються моральною оцінкою поведінки кожного.

Труднощі у навчанні:

Недостатня зацікавленість Учень переконаний, що шкільна робота не є важливою і не має жодного відношення до його життя та інтересів.
Страх перед невдачею. Учень боїться опинитися у незручному становищі перед своїми товаришами та вчителем і вважає, що безпечніше, уникнути ризику і навіть не намагатися спробувати виконати роботу на високому рівні.
Хибні цінності. Учневі набагато важливіше виглядати перед своїми товаришами «крутим», ніж компетентним й успішним у навчанні.
Навчальні проблеми. Учень намагається зрівнятися зі своїми однокласниками, які добре навчаються, однак може легко здатися після невдачі.
Недостатнє навантаження. Байдужість до шкільної роботи може бути викликана завданнями, рівень яких нижчий від рівня здібностей учня.
Потреба уваги. Учень може намагатися привернути увагу викладача й одержати підтримку від нього, вдаючи безпомічного.
Емоційне перевтомлення. За недостатнім інтересом до навчання чи невмінням зосередитися можуть стояти тривога, перевтомлення чи депресія.
Низькі очікування. Низькі академічні очікування батьків чи викладачів можуть зумовити недостатню старанність учня у досягненні успіху.
Вираження незадоволення. Низька успішність учня у школі може бути своєрідним актом протесту проти тиску з боку батьків, які вимагають надто високих результатів у навчанні.

Рекомендації для батьків

Умови формування мотиву запобігання невдачі

Позиція матері:

1. При оцінці досягнень дитини орієнтується на їх відповідність середнім соціальним нормам, а не на досягнуті результати чи встановлені норми. Для неї важливіше, чи відповідають успіхи дитини досягненням інших дітей; її не цікавлять прикладені дитиною зусилля або минулі досягнення.

2. Мало рахується з бажаннями самої дитини, здійснює твердий контроль, рідко спонукає до самостійної діяльності та прийняття незалежних рішень; допомагає дитині не у формі порад, а шляхом прямого втручання в її діяльність; нав'язує свою думку.

3. Скаржиться на відсутність здібностей у дитини і часто апелює до здібностей як способу пояснення успіхів своєї дитини. Дорікає дитині не тільки за відсутність здібностей, а й за дефіцит старання, а успіхи відносить на рахунок легкості завдання.

4. Рідко хвалить дитину за досягнення, а невдачі викликають у неї докори й незадоволення.

Супровід навчання та розвитку дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітньому навчальному закладі

Сьогодні в нашій країні немає єдиної офіційної термінології для характеристики дітей з особливими освітніми потребами. В основних законах про освіту зустрічаються такі терміни, як діти, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку та особи, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатись у масових навчальних закладах.

Практичні психологи забезпечують супровід навчання та розвитку дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітньому навчальному закладі за таким алгоритмом:

1. Перевірка готовності дитини до навчання в школі у дітей, які проходять підготовку до навчання (березень), виявлення навчальних труднощів у дітей, визначення причин цих труднощів у бесіді з батьками; за потреби – скерування до відповідних додаткових фахівців з метою встановлення при-чин та надання допомоги.

2. Проведення спостереження за поведінкою дитини на уроках та в позаурочний час, за особливостями її поведінки та взаємодії з однолітками, педагогами.

3. Проведення індивідуальних спостережень, досліджень за дитиною з метою вивчення її індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та потреб, аналіз періоду адаптації.

4. Участь у складанні індивідуальної програми супроводу дитини, розробка індивідуального плану корекційно-розвиткової роботи з урахуванням виявлених особливостей дитини.

5. Участь у підготовці документів для розгляду на засіданні психолого-медико-педагогічної консультації.

6. Ознайомлення з висновками і рекомендаціями психолого-медико-педагогічної консультації щодо організації навчання дитини та надання їй додаткових послуг.

7. Участь у розробці необхідних для адаптації матеріалів з переліком форм і прийомів, а саме: надання рекомендацій педагогам щодо врахування особливостей навчально-пізнавальної діяльності дитини при визначенні методів роботи з нею

. 8. Сприяння у створенні позитивного мікроклімату в шкільному колективі та взаємодії з дітьми, проведення заходів, спрямованих на профілактику стигматизації і дискримінації у оточенні ровесників, формування дружнього та неупередженого ставлення до дитини з особливими освітніми потребами.

9. Надання консультативної допомоги педагогам у роботі з дитиною.

10. Налагодження співпраці з фахівцями, які безпосередньо працюють з дитиною з особливими освітніми потребами та беруть участь у розробці індивідуальної програми розвитку.

Практичний психолог визначає, які методики включити під час діагностичного вивчення та як адаптувати стимульні матеріали – методики для вивчення стану інтелектуальногорозвитку незалежно від впливу факторів навколишнього середовища: культури, освіти та ін. Під час вивчення психічного розвитку дитини практичний психолог виявляє фактори, які зумовлюють труднощі пізнавальної діяльності, спілкування та соціальної адаптації, а також ті резерви, які можна використовувати у корекційно-розвитковій роботі. З урахуванням виду порушення розвитку РОЗДІЛ І 22 та потенційних можливостей дитини організовується психокорекційна робота. Більшість дітей з особливими освітніми потребами долучаються до роботи в корекційній групі (3-4 дитини). Однак, практичний психолог заздалегідь оцінює і застосовує відповідні вправи та завдання, виконання яких сприяє розвитку дитини.

             Методичні  рекомендації  щодо розробки та підготовки програм

               розвитку для дітей з особливими освітніми потребами

У процесі навчання учні з особливими потребами стикаються з різного роду психологічними бар'єрами, що визначає необхідність створення відповідних умов для підготовки цієї групи учнівської молоді. Метою розробки  програм розвитку для дітей з особливими освітніми потребами є  адаптація їх до навчального процесу, організація соціально-психологічної підтримки, підготовка викладачів до роботи у специфічних умовах та створення безбар’єрного середовища.

Порядком організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого  постановою  Кабінету  Міністрів  України від  15  серпня 2011р. № 872, визначено, що у загальноосвітніх   навчальних закладах здійснюється психолого-педагогічне супроводження дітей з особливими освітніми потребами працівниками психологічної служби (практичними психологами, соціальними педагогами) цих закладів та відповідними педагогічними працівниками.

У листах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.07.2012р.  № 1/9-529 «Психологічний і соціальний супровід дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання», від 02.01.2013р. № 1/9-1 «Про визначення завдань працівників психологічної служби щодо запровадження інклюзивного навчання» окреслено діяльність працівників психологічної служби та їхню роль у командній взаємодії усіх учасників навчально-виховного процесу щодо надання допомоги дітям з особливими освітніми потребами.

Також зміст та основні завдання участі психологічної служби системи освіти в питаннях упровадження інклюзивної освіти визначено в низці відомчих документів:

1.                План дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 роки (затверджений наказом МОН України від 11.09.2009 р.  № 855).

2.                Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах (затверджене наказом МОН України від 09.12.2010 р. №1224)

3. Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872).

ММО 17 квітня 2019 року

17 квітня в ПМШ № 11 відбулося чергове засідання ММО вчителів 4 – х класів за темою «Професійна майстерність вчителя як фактор всебічного розвитку особистості молодшого школяра».

З нестандартними формами проведення уроків української мови вчителів ознайомила Крамар Л. А. Вона розповіла про цікавинки свого досвіду і наголосила на тому, що нестандартні форми проведення уроків сприяє розвитку пізнавального інтересу учнів, підвищенню якості знань.

Термін «сталий розвиток» давно увійшов в наш лексикон. Формування світогляду, що дозволяє мінімілізувати руйнування навколишнього середовища, раціонально використовувати ресурси , засвоєння учнями надзвичайно важливих навичок екологічної й соціальної поведінки , без якої неможливе створення майбутнього суспільства для наступних поколінь – це тема виступу Смирної І. Г. Під час свого виступу вона поділилася методикою залучення дітей до участі у цікавих екологічних проектах. 

Про особливості роботи з обдарованими дітьми розповіли Олійник Д. С. і Шегда М. О. Вони наголосили, що однією з найважливіших умов розвитку обдарованої дитини є формування пізнавального інтересу, який є основою для розвитку пізнавальної активності учнів. Вміння знаходити обдарованих і здібних дітей – це талант, вміння їх виховувати – це мистецтво. 

З психолого – педагогічним супроводом учнів із початкової школи в середню вчителів ознайомила Машко А. С. практичний психолог ПМШ №11 . Вона надала практичні рекомендації щодо адаптації учнів до навчання у 5 класі. 

Було підкреслено, що період адаптації у 5 класі – один з найважливіших етапів шкільного навчання. Ефективний перебіг процесу адаптації п’ятикласників до навчання в основній школі забезпечують: 

- цілеспрямоване координування дій адміністрації школи, вчителів – предметників, класного керівника і батьків;

 - просвітницька робота практичного психолога в колективі.

Свій досвід роботи за останні 5 років презентувала Галка Ю. С. 

Вчителі ММО підвели підсумки роботи за 2018 – 2019 навчальний рік і намітила напрямки роботи на 2019 – 2020 навчальний рік. 

Готуємось до НУШ

ММО 20 грудня 2018 року

   20 грудня  в  НВК – Ліцеї № 10  відбулося  чергове  засідання  ММО  вчителів  4 – х  класів,  присвячене проблемам  підвищення  ефективності  сучасного  уроку  в  початковій  школі,  шляхам  вдосконалення  навчання.

   З  доповіддю « Інтегроване навчання в  системі  нових  освітніх  технологій» виступила  керівник  ММО Бесараб В. М.  Було  зазначено,  що  в  практиці  початкової  освіти  інтеграція  навчальних  предметів  явище  не  нове.  Вперше  нею  скористався  К. Д. Ушинський.   Методика  інтегрованого  навчання  забезпечує  діяльність  вчителя  і  учня  на  рівні  суб’єктних  відносин,  в   результаті  яких виникає  можливість  для  спільної  творчості  і  саморозвитку  учасників  освітнього  процесу. Інтегровані уроки  формують  цілісність  світогляду,  активізацію  пізнавальних  інтересів,  підвищення  якості  засвоєння  навчального  матеріалу, сприяють  виявленню  творчих  здібностей  учнів,  їх  особливостей,  реалізації  розвивальної  функції  навчання.  Завдяки інтегрованим  урокам  в  учнів  формується  просвітницький  інтерес – бажання  вчитися,  шукати  нове,  постійно  дбати  про  своє  самовдосконалення,  як  особистості.

   Гордієнко А. В.  ознайомила   вчителів  з  новими  пріоритетами  освітнього  процесу  в  контексті  нового  Державного  стандарту  початкової  загальної освіти.  Було  зазначено,  що  основні  пріоритети   містять  в  собі  розвиток  талановитості  кожної  дитини,  визначення  цінності  дитинства,  формування  цілісної  особистості,  створення  навчального  середовища,  яке  стимулює  самостійність  навчання,  плекання  здоров’я  учнів.

   Розробку  методичних  рекомендацій  « Як  зробити  урок  ефективним»  під-готувала  Постоєнко О. О.   Метою кожного  сучасного  уроку в  початковій  школі   є  формування   компетентної  особистості  молодшого  школяра  на  основі  розвитку  пізнавальних  інтересів.  «Зробити  серйозне  заняття  для  дітей  цікавим – ось завдання  початкової  школи» - казав ще  К. Д. Ушинський.  Тому  ефективний  урок сьогодення  повинен  бути  зорієнтований  на  інтереси  учнів  і  пристосовувати  до  них  способи  подання  матеріалу.  Ефективний  урок  повинен  орієнтуватися  на  створення  ситуації  успіху,  формувати  креативність,  комунікабельність,  компетентність,  толерантність.  Для  цього  потрібно  застосовувати  інтерактивні  технології,  ігрову  діяльність,  створення  позитивних  емоційних  ситуацій,  проблемне  навчання.  Не  слід  забувати  і  про  такі  методики  навчання,  як  «Філософія  для  дітей»  і  «Змішане  навчання»,  які  підвищують  якість  засвоєння  навчального  матеріалу  і  сприяють  розвитку  пізнавальної  активності  школярів.

    Значення  мультимедійних  технологій  для  підвищення  результативності  засвоєння  навчального  матеріалу  розкрила  Ленець В. В.  Саме  використання цих  технологій  викликає  в  учнів  інтерес  до  предмета,  сприяє  кращому  засвоєнню  навчального  матеріалу,  підвищує  якість   навчання,  сприяє  концентрації  уваги,   зростанню  мотивації  навчання.  Було  підкреслено,  що  конструюючи  мультимедійний  урок,  слід  звертати  особливу  увагу  на  добір  матеріалу.   Дуже  важливо, щоб  інформація  була  чіткою,  доступною,  пізнавальної  і  цікавою  для  учнів.

   Конопльова Т. В. розповіла  про  особливості  підготовки  і  проведення  ДПА  у  2019  році.  Це  питання  було  детально  обговорено  членами  МО.

   Засідання  пройшло  цікаво  і  плідно.  Кожний  вчитель  отримав  необхідну  інформацію,  щодо подальшої  роботи.